Реформування системи освіти – одне з найважливіших завдань нашого часу. Інструментом реформування є інноваційна діяльність на всіх рівнях освіти, що розглядається як процес внесення якісно нових елементів. Структура інноваційної діяльності містить у собі, по-перше, розробку інновації – від появи ідеї до проведення апробації та експерименту і, по-друге, поширення інновації, тобто збереження й розповсюдження інформації про нову розробку вчених, підготовку працівників освіти до її застосування та подальшого використання. Розвиток школи – це процес засвоєння інновацій. Тобто розвиток можливий тільки за рахунок нового: технологій, підходів, методів, змісту роботи, організаційних структур.

     Важливою умовою підвищення якості освіти є рівень професійної компетентності вчителя, який повинен знаходитись у постійному і безперервному розвитку. Рівень майстерності вчителя завжди пов’язувався зі здатністю до творчо-пошукової роботи. У наш час руйнується консерватизм у педагогіці, це зумовлює інтенсивний пошук нових педагогічних технологій, оновлення змісту навчальних програм.

     Таким чином, нині сам педагог має володіти не лише спеціальними знаннями і навичками, він повинен мати ще й певні особистісні якості, такі як: гідність, шляхетність, справедливість, оптимізм, емпатія, здатність до діалогової взаємодії. Сучасний педагог – це особистість, яка визнає багатозначність світу, реалізує прагнення до компромісу, вміння слухати і підтримувати власну думку вихованця, володіє високою комунікативною та інформаційною культурами.

     Детальніше