Проекти
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про повну загальну середню освіту
Цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти (квітень, 2019).
ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДЛЯ 3-4 КЛАСІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: НУШ - 1
Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей; розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.
ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДЛЯ 3-4 КЛАСІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: НУШ - 2
Типова освітня програма початкової освіти (далі типова освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ
І. Загальна частина
1. Цей порядок визначає механізм і форми проведення державної підсумкової атестації осіб, які здобувають загальну середнє освіту (далі - здобувачі освіти) у закладах загальної середньої освіти та інших закладах освіти, що забезпечують здобуття початкової, базової середньої та профільної середньої освіти (далі - закладів освіти).
ЗМІНИ ДО ПОРЯДКУ
переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу
Проект наказу Міністерства освіти і науки України «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 14 липня 2015 року № 762»
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про повну загальну середню освіту
Цей Закон регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на повну загальну середню освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти.
ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ГРУП ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ У ДЕРЖАВНИХ І КОМУНАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
1. Цей Порядок визначає механізм утворення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти (далі – групи подовженого дня) та основні засади їх функціонування.
2. Група подовженого дня створюється для:
організації навчальної і пізнавальної діяльності учнів (вихованців);
організації дозвілля учнів (вихованців);
надання кваліфікованої допомоги учням (вихованцям) у підготовці до уроків і виконанні домашніх завдань;
збереження та зміцнення здоров’я учнів (вихованців), формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя;
формування в учнів (вихованців) ключових компетентностей, необхідних для успішної життєдіяльності та самореалізації особистості.
3. Організація та функціонування групи подовженого дня здійснюється з додержанням вимог законодавства щодо охорони праці, правил протипожежної безпеки, санітарно-гігієнічних та державних будівельних правил та норм.
4. Група подовженого дня створюється за наявності необхідної матеріально-технічної бази та умов для організації харчування учнів (вихованців).
Засновник закладу загальної середньої освіти може створювати умови для організації денного відпочинку (сну) в групі подовженого дня, сформованої з учнів першого класу.
5. Групи подовженого дня створюються та функціонують відповідно до рішення засновника закладу загальної середньої освіти за письмовими зверненнями батьків, інших законних представників учнів (вихованців).
На підставі рішення засновника керівник закладу загальної середньої освіти видає наказ про організацію діяльності групи подовженого дня.
ПОРЯДОК ЗАРАХУВАННЯ, ВІДРАХУВАННЯ ТА ПЕРЕВЕДЕННЯ УЧНІВ
ДО ДЕРЖАВНИХ ТА КОМУНАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ ДЛЯ ЗДОБУТТЯ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
1. Цей Порядок визначає механізми:
зарахування дітей до закладів освіти для здобуття початкової, базової чи профільної середньої освіти за денною формою навчання;
переведення учнів з одного закладу освіти до іншого;
відрахування учнів із закладів освіти.
2. Для цілей цього Порядку нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
вільні місця – місця у певному класі закладу освіти в межах нормативу наповнюваності класів, визначеного Законом України «Про загальну середню освіту», що з’являються під час утворення нового класу, а також після зарахування дітей, переведення чи відрахування учнів і на які можуть бути зараховані інші діти;
гімназія – заклад середньої освіти І-ІІ або ІІ ступеня або структурний підрозділ ліцею;
заклад освіти – початкова школа, гімназія, ліцей або інший заклад освіти, що забезпечує здобуття повної загальної середньої освіти;
ліцей – заклад середньої освіти І-ІІІ, ІІ-ІІІ або ІІІ ступеня;
початкова школа – заклад освіти І ступеня або структурний підрозділ гімназії чи ліцею;
спроможність закладу освіти – максимальна кількість учнів одного року навчання, яким заклад освіти може забезпечити одночасне здобуття освіти за денною формою навчання (у тому числі з урахуванням запровадження змінності у навчанні);
територія обслуговування – адміністративно-територіальна одиниця або її частина, що визначена і закріплена в установленому законодавством порядку за закладом освіти для забезпечення права кожної дитини, яка проживає на цій території, на здобуття початкової та/або базової середньої освіти у цьому закладі освіти.
Положення цього Порядку щодо батьків дитини стосуються також інших її законних представників.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”.
3. Цей Порядок не поширюється на:
заклади спеціалізованої освіти мистецького, спортивного, військового чи наукового спрямування;
спеціальні заклади загальної середньої освіти (спеціальні школи, санаторні школи, навчально-реабілітаційні центри та школи соціальної реабілітації);
заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.
КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
(22 лютого 2018р.)
Загальний опис і оцінка сучасного стану педагогічної освіти в Україні
Глобальний освітній контекст. Сучасний стан розвитку цивілізації характеризується прискореним розвитком технологій, зростанням транскордонної міграції, різновекторними демографічними тенденціями, докорінними змінами у структурі ринку праці. Зменшується потреба у робочій силі для виконання рутинних операцій, які можуть виконуватися машинами. Змінюються пріоритети у вимогах до компетентностей працівників.
Майбутнє характеризується зростанням невизначеності. Багато традиційних професій можуть зникнути вже упродовж однієї зміни поколінь, натомість з’являтимуться інші, з невідомими на сьогодні характеристиками. Тому у змісті формальної шкільної та вищої освіти все більша увага надається розвитку загальних (універсальних, ключових тощо) компетентностей, і наголошується на необхідності уміти безперервно вчитися впродовж життя. У парадигмі навчання впродовж життя формальна вища освіта розглядається як відправна.
Усе відчутнішою стає необхідність подолання таких побічних наслідків вузькоспеціалізованої освіти, як фрагментованість світосприйняття, незадовільний стан міжпрофесійних комунікацій, недостатній розвиток інтеграційних процесів у суміжних галузях науки. Це призводить до необхідності переосмислення змісту освіти на користь зростання частки міжпредметної і міжгалузевої інтеграції знань, яка є можливою лише на основі переходу від знань фактів до компетентностей.
Завдяки швидкому розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, зростання об’єму корисних знань супроводжується дедалі більшою їх відкритістю для всіх людей, незалежно від їх місця проживання, віку чи соціально-економічного статусу. Це породжує розмаїття в способах здобуття знань та зростання ролі неформальної та інформальної освіти.
Заклади освіти втрачають монополію в забезпеченні ринку праці кваліфікованими працівниками. Цьому сприяють їх інерційність, надмірна бюрократизація, статичність структур, тривалість процесу формування кадрового потенціалу. Унаслідок цього стає все більш актуальним забезпечення визнання державними інституціями та ринком праці компетентностей, здобутих від провайдерів неформальних освітніх послуг, включаючи платформи масових он-лайн курсів чи неурядові громадські організації.
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ
В Україні розпочинається реформа загальної середньої освіти. Від вересня 2018 року всі першокласники країни навчатимуться за новим Державним стандартом початкової загальної освіти (далі по тексту Стандарт початкової освіти). Від вересня 2017 року проект нового Стандарту початкової освіти апробуватиметься. Для цього відібрано 100 шкіл з усіх областей України. Проект Стандарту початкової освіти, апробація якого відбудеться незабаром, викладено у цьому документі. За результатами апробації та громадського обговорення проект документа буде доопрацьовано й подано на затвердження Кабінетом Міністрів України.
Проект містить пропозиції щодо:
-
Мети і принципів організації освітнього процесу в початковій школі;
-
Механізмів управління змістом у початковій освіті через новий Стандарт початкової освіти;
-
Загальної характеристики змісту навчання, що охоплює перелік освітніх галузей у початковій школі;
-
Використання проекту Стандарту початкової освіти в діяльності вчителя/ вчительки;
-
Державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учня/ учениці, поданих через мету, загальні цілі, уміння і загальні очікувані результати навчання за освітніми галузями;
-
Змістових ліній та конкретних очікуваних результатів навчання в рамках кожної освітньої галузі;
-
Співвідношення між освітніми галузями і гранично допустимого навантаження, що подано в Базовому навчальному плані.
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ
(листопад, 2017 року)
І. Загальна частина
1. Державний стандарт початкової освіти (далі − Державний стандарт) розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Закону України «Про загальну середню освіту». Він є першою частиною Державних стандартів повної загальної середньої освіти, які охоплюють усі три її рівні.
2. Цей Державний стандарт визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувача/здобувачки загальної середньої освіти відповідного рівня, загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти на відповідному рівні загальної середньої освіти, форми державної атестації здобувачів освіти.
3. Державний стандарт реалізується через освітні програми, які формуються закладами освіти, науковими установами та іншими суб'єктами освітньої діяльності на основі типових освітніх програм, які затверджуються центральним органом виконавчої влади в сфері освіти і науки або на основі цього Державного стандарту.
4. Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова освіта забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток. Початкова освіта має два цикли: 1–2 класи і 3–4 класи, які враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю школярів до здобуття освіти.
5. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.
ТИПОВІ НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ ДЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Типовий навчальний план для початкової школи з навчанням українською мовою
Типовий навчальний план для початкової школи з навчанням мовою національної меншини
ЗАКОН УКРАЇНИ «Про освіту»
Освіта – основа інтелектуального, духовного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорука розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої суспільної цінності, розвиток її розумових і творчих здібностей, професійних знань і компетентностей, забезпечення її успішної соціалізації у мінливих соціальних умовах, сприяння розвитку особистостей, готових до свідомого суспільного вибору, діяльності в умовах громадянського суспільства заради примноження інтелектуального і культурного потенціалу Українського народу і забезпечення сталого людського розвитку в Україні.
Цей Закон регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також повноваження органів влади у сфері освіти і науки.
КОНЦЕПЦІЯ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ
Основні проблеми початкової освіти:
- не повною мірою забезпечена наступність між дошкільною і початковою ланками освіти;
- погіршання здоров’я молодших школярів і зниження інтересу учнів до навчання, зумовлені недостатньо ергономічним режимом навчально-виховного процесу та перевантаженням змісту освіти, його недостатній практичній спрямованості і переважанні знаннєвого складника;
- неналежне наукове обґрунтування і відсутність експериментальної перевірки доцільності запровадження різноманітних проектів, експериментів, курсів за вибором, які призводять до нарощування обсягів чи дублювання змісту освіти;
- негативний вплив на організацію навчального процесу проблемних явищ у підручникотворенні та розробленні засобів навчання для молодших школярів;
- недостатнє врахування індивідуальних особливостей молодших школярів під час насичення й урізноманітнення освітнього середовища;
- недостатньо ефективна організація виховного процесу в початковій школі.
НОВА ШКОЛА
Понад три роки тривав публічний діалог щодо стратегії змін в освіті України. Десятки дискусій відбулися на майданчику парламентського Комітету з питань науки та освіти, а згодом – Міністерства освіти і науки України.
Відкритість була безпрецедентною. Долучилися представники всіх зацікавлених груп — освітян, батьків, роботодавців, політичних сил та органів влади, незалежні експерти, міжнародні організації.
У червні 2016 року проведено кілька фокус-груп з різними цільовими аудиторіями: учнями, вчителями, батьками, директорами шкіл, представниками районних управлінь освіти.
У результаті численних дискусій, часом дуже гострих, з’явився проект нового базового закону «Про освіту». Нині цей документ очікує на повторне перше слухання у Верховній Раді України (законопроект № 3491-д від 04.04.2016). Він визначить основні зміни в дошкільній, загальній середній, професійній, вищій освіті, а також в освіті дорослих.
Цей документ – Концептуальні засади реформування середньої освіти «Нова українська школа» – простою мовою пояснює ідеологію змін, які буде реалізовувати підготовлений законопроект.
Мета документа — зацікавити ідеєю реформування освіти якомога ширші кола. Адже реформа освіти має бути підтримана і вчителями, і батьками, а також бізнесом, місцевою владою та всіма тими, кого освітня проблематика торкається безпосередньо.
Під час підготовки Концептуальних засад бралися до уваги «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років», підготовлена Стратегічною дорадчою групою «Освіта» в рамках спільного проекту Міжнародного фонду «Відродження» та БФ «Інститут розвитку освіти», а також «Концепція середньої загальноосвітньої школи України» Національної академії педагогічних наук України, «Візія нової української школи», підготовлена спільнотою відповідального вчительства EdCamp Ukraine.
Нова українська школа створюється всією українською громадою в рамках широкого суспільного діалогу. Долучайтеся!
КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
(грудень 2017р.)
Глосарій
педагогічна освіта – система підготовки до професійного зайняття педагогічною діяльністю;
педагогічний працівник – особа, яка провадить навчальну, виховну, методичну, організаційну роботу та іншу педагогічну діяльність, передбачену трудовим договором у формальній та неформальній освіті. Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963;
педагогічна спеціальність – спеціальність галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка». Підготовка зі спеціальностей 024 «Хореографія», 053 «Психологія» або 231 «Соціальна робота» може входити до освітніх програм педагогічної освіти в якості других спеціальностей;
предметна спеціальність – спеціалізація спеціальності 014 «Середня освіта» галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка», яка відповідає освітній галузі, одному або декільком навчальним предметам однієї або двох освітніх галузей загальної середньої освіти;
додаткова спеціалізація – спеціалізація спеціальностей галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка», яка відповідає певній посаді педагогічних працівників, але відповідні результати навчання не передбачені в повному обсязі в змісті жодної спеціальності галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка»;
професійна кваліфікація педагогічного працівника – це визнана в установленому порядку та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання), що дозволяють виконувати функції педагогічного працівника у формальній та неформальній освіті або здійснювати професійну педагогічну діяльність поза межами закладу освіти.
