1. Іменник – це …

а) частина мови, що означає назву предмета і відповідає на питання хто?, що?;

б) частина мови, що називає дію предмета і відповідає на питання що робити?, що зробити?;

в) частина мови, яка називає ознаку предмета і відповідає на питання який?, яка?, яке?.

2. Власні іменники – це …

а) назви предметів домашнього вжитку;

б) назви професій;

в) прізвища, імена, по батькові людей, клички тварин, географічні назви.

3. Іменники, що є назвами істот, відповідають на питання …

а) що?;

б) хто?;

в) які?.

4. Власні іменники пишуться з …

а) малої букви;

б) великої букви;

в) малої або великої букви, залежно від місця у реченні.

5. Підкреслити підмет і присудок. Надписати над словами, до якої частини мови належать.

Випав пухнастий сніг.

6. Записати в першу колонку власні назви, а в другу – загальні назви.

Тернопіль, місто, ріка, Дністер, Говерла, Карпати, собака, Дружок, дівчинка, гори, Оленка, Франко, поет  .

7. До прикметників дібрати спільнокореневі іменники.

Зелений - …  , старий - …  , щирий - … , гнучкий - …  .

8. До дієслів дібрати спільнокореневі іменники.

Пише - …  , малює - …  , співає - … , сміється - …  .