Рекомендації для батьків щодо занять з дитиною

1. Намагайтеся емоційно підтримувати свою дитину. Не говоріть їй: «Решта дітей можуть, а ти – нездара». Запевніть її, що у неї виходить непогано, хоча є й окремі недоліки. Але ж дитина для того і вчиться, щоб вийшло чудово. Обов'язково відзначайте успіхи. Покажіть, що ви «з малюком разом». Підкреслюйте дитячу позицію школяра, дорослого.

2. Не намагайтесь виконати за дитину її завдання: їй потрібно поступово навчитися працювати самостійно. Пропонуйте дитині оцінити результати власної роботи самій. Це дуже важливе вміння – навчитися оцінювати свою роботу. Якщо малюк припустився помилок, нехай спробує знайти їх самостійно. Якщо дитина стикається з труднощами, допоможіть їй (за принципом «гаряче – холодно»). Якщо ви бачите, що ваш малюк захоплений роботою, – відійдіть від нього на якийсь час. Але наприкінці обов'язково спільно з ним оцініть його працю.

3. Тривалість занять із дитиною в першому класі не повинна перевищувати 15 – 20 хвилин. У цілому за день час занять не повинен перевищувати 60 хвилин.

4. Під час тренування навичок читання бажано, щоб дитина читала впродовж 15 – 20 хвилин, але щодня. Те саме стосується письма.

5. Не змушуйте дитину «спочатку потренуватися на чернетці». Вона швидко втомиться і писатиме гірше. Монотонна праця, що стомлює, тільки відштовхує від навчання.

6. Коли дитина пише, то важливо, щоб вона промовляла звуки слова. Нехай вона «бубонить» – це корисна навичка на початковому етапі навчання письма та додаткова гарантія, що малюк не напише літері зайву «паличку».

7. Дозвольте своїй дитині грати в іграшки. Намагайтесь частіше грати з нею спільно: деякі діти навіть у першому класі все ще недостатньо фантазують, недостатньо вміють грати самі. Допоможіть своїй дитині навчитися грати. Стимулюйте свою дитину до занять через спільну з вами гру – наприклад, гру «в школу».

У цьому випадку важливо, щоб у дитини зберігався інтерес до цих вправ. Необхідно урізноманітнювати їх форму, вигадувати ігрові елементи. Якщо дитина не хоче більше грати в «гру», не наполягайте. Запропонуйте їй іншу. Пам'ятайте, що в будь-якій грі для дитини важлива участь дорослого – вчителя, батьків.

Педагогічний досвід і дослідження психологів свідчать, що успішно пристосовуються до школи ті діти, які навчилися добре грати в ігри «з правилами», або рольові ігри. Це такі ігри, як «Дочки-матері», «Магазин» тощо. Деякі діти навіть до початку школи не вміють грати в ігри за правилами. Тому слід звернути увагу на гру своєї дитини. Якщо дитина не вміє або не любить грати з однолітками, або в грі завжди віддає перевагу «вигіднішим» родам – скажімо, в грі в дочки-матері дівчинка завжди обирає роль мами, конфліктуючи при цьому з іншими дітьми, переінакшує по-своєму аж до конфлікту сюжет гри, – це може свідчити про можливі майбутні труднощі під час адаптації до шкільних правил. У цьому випадку бажано, користуючись будь-якою можливістю, навчити дитину грати. Діти часто просять батьків пограти з ними: добре, коли батьки не відмовляють, показують своєму малюкові, як потрібно грати. Рольові ігри не тільки формують у дитини вміння управляти своїм «хочу» і «необхідно», але й розвивають здатність до співчуття, співпереживання, уміння поставити себе на місце іншого.