Як навчити дитину проявляти наполегливість
Через десять хвилин занять гаммами дитина не витримує та гнівно грюкає кришкою фортепіано... бгає зошит, утративши надію розв’язати приклад з математики... Такі ситуації болем віддаються в серцях батьків.
Якщо ці епізоди важко переносити батькам, тільки замисліться, що при цьому відчувають діти. Вони намагаються впоратися з чимось новим і важким, і в якийсь момент запевняють себе в тому, що зазнали невдачі, – вони просто здаються. Правду кажучи, такі ситуації – це ідеальні моменти для навчання, коли ми можемо допомогти нашим дітям зрозуміти, що якими б новими та складними не були завдання, з будь-яким з них можна впоратися за допомогою терпіння, практики та докладених зусиль.
Наполегливість і завзятість тісно пов'язані з досягненням успіху не тільки у школі, а й у житті. Фахівці вважають, що здатність наполегливо домагатись поставленої мети настільки ж важлива для досягнення успіху, як талант або високий рівень інтелекту. Добре те, що наполегливість є рисою, яку можна виховати. Важливо лише знати, як допомогти своїм дітям, і не втрачати віру в них, навіть коли вони самі в собі зневірюються.
Розповідайте про наполегливість
Дітям молодшого шкільного віку корисно періодично чути про наполегливість, цілеспрямованість і завзятість. Тому вчіть їх різних способів говорити про вирішення проблем у конструктивному ключі: «Я досягну свого», «Я зможу зробити це» і «В перший раз завжди важко, але далі буде легше». Фахівці також радять придумувати особливий домашній девіз на тему «Ніколи не здавайся», пояснюючи це тим, що сім'ї, де підтримується загальний настрій типу «Ми можемо зробити це», зазвичай долають перешкоди та сприймають помилки з гідністю й винахідливістю. Ось деякі відповідні девізи: «Помилки нас не зламають» або «Наша сім'я не здається!». Нарешті, важливо, щоб батьки розповідали дітям історії з власного життя або із книг про досягнення успіху, незважаючи на перешкоди.
Не піддавайтеся спокусі рятувати дитину від будь-яких труднощів
Коли ми бачимо, що нашим дітям доводиться непросто й вони не досягають успіху, у нас з'являється спокуса негайно втрутитись у ситуацію й допомогти їм. Але пам'ятайте: усі ми вчимось методом спроб і помилок. Даючи дітям шанс зазнати невдачі, ми також даємо їм можливість відчути радість самостійного досягнення успіху. Наступного разу, коли у вашої дитини з'явиться проблема й вона попросить вас вирішити її, не робіть цього. Краще сядьте поруч з нею і попросіть придумати рішення. Це дасть дитині час, щоб охолонути, заспокоїтись і навчить цінних навичок вирішення проблем. І хоча в іграх з дітьми в нас постійно виникає бажання піддатись їм, дозволити виграти та зробити їх щасливими, треба утримуватись від такої спокуси. Чесна гра вчить малюків того, що в іграх, як і в житті, іноді доводиться програвати.
Заохочуйте захоплення дітей
Діти, які пристрасно захоплені чимось, учаться отримувати задоволення від заняття улюбленою справою та вдосконалення своїх навичок. Підтримуйте захоплення своїх дітей. Допоможіть їм знаходити літературу про предмети, які вони люблять. Вони не тільки навчаться розуміти цінність вкладених зусиль для оволодіння майстерністю, але також зможуть готуватись до майбутньої дорослої професії.
Слідкуйте за настроями типу: «Я не можу цього зробити»
Часто діти засмучуються й кидають завдання просто тому, що вони втомлюються, стають голодними або хочуть трохи розслабитись. Тому перед тим, як дитина почне виконувати домашні обов'язки або сяде готуватись до контрольної роботи, постарайтеся зробити так, щоб вона була ситою, добре виспалась і відпочила. Пояснюйте дітям, що вони повинні зміцнювати свій розум і тіло перед тим, як братися за виконання поточних завдань, і збиратися з духом перед тим, як сміливо приймати труднощі.
Пам'ятайте: маленькі діти часто сердяться, коли не можуть зробити щось правильно. Уникайте дорікань малюкам («Я ж казала тобі, що це буде важко») або реагувати із власним, іноді обґрунтованим гнівом («Не кричи на мене тільки тому, що ти не можеш упоратися із правописом!»). Якщо ви втрачаєте самовладання, вийдіть на деякий час. Крім того, пропонуйте дітям робити перерву – побігати й «випустити» злість – і повертатись до роботи тільки тоді, коли вони знову заспокояться.
Підштовхуйте дітей, тільки несильно
Це один з найскладніших, але найбільш дієвих способів навчити дітей бути наполегливими. Діти старшого віку, які вже досягли певних результатів, вважають за краще залишатись у своїй зоні комфорту й не виходити за її межі. Підштовхніть їх, нехай вони почнуть докладати трохи більше зусиль. Для цього прекрасно підійде таймер. Якщо цього тижня дитина займалась музикою по десять хвилин на день, на наступному тижні встановіть таймер на п'ятнадцять хвилин. Не забувайте про слова підтримки: «Десять хвилин занять – це чудовий результат! Давай спробуємо трохи ускладнити завдання».
Не ставте занадто високу планку очікувань
У прагненні спонукати дітей докладати більше зусиль, намагайтеся, щоби планка ваших очікувань не перевищувала рівень їх здібностей. Якщо ви бачите, що діти часто зазнають невдачі й засмучуються, спитайте себе, чи не занадто багато ви від них хочете. Може, заняття футболом ще занадто складні для них? Можливо, ви настільки добре граєте в «Ерудит», що в дітей просто немає шансу виграти? Якщо відповіддю буде «так», вам слід опустити планку, щоб діти вирішували тільки ті завдання, які їм під силу.
Нагадуйте дітям про їхні успіхи
«Я ніколи не зможу зробити цього!». Швидше за все, ви неодноразово чули від дітей такі сумні скарги на життя. У такі моменти робіть малюків героями. Нагадуйте їм про ті випадки, коли вони домагались успіхів, долаючи всі труднощі на шляху: «Пам'ятаєш, як ти боявся плавати, але не кинув тренування і в результаті захопився цим заняттям?». Такого роду слова, сповнені підтримки, – це найчастіше все, що необхідно дітям, щоб не припиняти свої спроби. І коли малюки опиняються в подібній ситуації, нагадуйте їм про це: «Ти не кинув робити домашнє завдання, хоча воно було важким. Ти повинен по-справжньому поважати себе за це!».
